5 клас українська література

19.05.20р.

Контрольна робота за творчістю М.Рильського, Г.Тютюнника, М.Вінграновського.

1.Образ золотого вечірнього гостя увиразнює поезію Рильського

А). "Дощ"

Б). «Осінь-маляр із палітрою пишною»

В). «Гаї шумлять…»

 Г). «За сонцем хмаронька пливе»

2. За жанровою ознакою твір Г. Тютюнника «Дивак» — це

А).  Повість

Б). Казка

В). Легенда

Г).  Оповідання

 3. Укажіть героя твору, який «… любить зиму. Йому подобається робити перші протопти в заметах, знімати снігові очіпки з кілків у тинах — вони стають тоді голі та сором’язливі, як стрижені допризовники…»  

А). Олесь (Г. Тютюнник «Дивак»)

 Б). Андрій Лях (М. Вінграновський «Сіроманець»)

 В). Прокіп (Г. Тютюнник «Дивак»)

 Г). Олександр Степанович (М. Вінграновський «Сіроманець»)

 4. Хто називав Олеся дурником і навчав, що «… на землі, не бити не можна. Тут не ти, так тебе одрепають ще й плакать не дадуть...»? (Г. Тютюнник «Дивак»)      

А). Андрій Лях (М. Вінграновський «Сіроманець»)

Б).  Дід Прокіп (Г. Тютюнник «Дивак»)

 В). Федір Тойкало (Г. Тютюнник «Дивак»)

 Г). Василь Чепіжний (М. Вінграновський «Сіроманець»)

 5. За жанровою ознакою твір М. Вінграновський «Сіроманець» — це 

А). Оповідання

 Б). Казка

В). Повість

Г).  П’єса

 6. Укажіть героя твору, який «…вигрібся на берег, плюнув у руки й кинувся на вовка. Сіроманець збив його своїми старими грудьми назад, у воду…»  (за твором М. Вінграновського)

 А). Василь Чепіжний

 Б). Петро Лях

 В). Олександр Степанович

 Г). Сашко

 7. Вовк віддячив рятувальникам (за твором М. Вінграновського «Сіроманець») 

А). Ставши сторожовим собакою

 Б). Врятувавши ліс від пожежі

 В). Врятувавши в лісі хлопчика

 Г). Став пасти худобу

8. Який висновок можна зробити, прочитавши твір М. Вінграновського «Сіроманець»? 

А). Треба берегти природу

 Б). Друзі пізнаються в біді, люди відповідальні за тих, кого приручили

В). Треба бути вихованим і чемним 

Г). Треба любити і знати свій рідний край

 9. Кому належать слова: "На мене - їж! Жери мене! Зжери мене, як ти з'їв мою козу 8 Березня".

 А). Сашкові

Б). Чепіжному

 В). Журналістові

 Г). Рятувальнику

 10. У чому зізнався Чепіжний Сіроманцеві?

 А). Що він боягуз

 Б). Що в нього хтось украв козу

 В). Що він перебив Сіроманцеву зграю і вовченят

 Г). Що приїхав до лісу по гриби

 11. На честь кого назвали Максима Рильського: 

А). Діда

 Б). Далекого родича

 В). Народного героя Залізняка

 Г). Дядька

12. Вірш "Осінь-маляр з палітрою пишною" передає 

А). Радість через багатий урожай

 Б). Захоплення осінніми барвами

 В). Смуток від опадання листя

 Г). Задоволення результатами праці

Підсумкова контрольна робота з української літератури  5 клас

Ø  Продовжіть речення.

1.     Література — це ... .

2.     Літературні твори відображають світ у ... .

3.     Фольклор — це ... .

4.     Мати в дитинстві називала Івана Франка ... .

5.     Псевдонім Леоніда Глібова — ... .

6.     Народне оповідання про вигадані, часом фантастичні події називаєть­ся ... .

7.     Казки поділяються на такі види ... .

8.     Вигадана історія, яка передає уявлення предків про всесвіт, природу, богів, демонів, — ....

9.     Співзвучне закінчення рядків у вірші називається... .

10. Прозова народна розповідь про якусь подію називається ... .

11. Образний вислів, що стисло й влучно визначає якесь поняття, нази­вається ... .

12. Опис зовнішності дійової особи в художньому творі називається ... .

Ø  Виберіть правильний варіант відповіді.

13.     Автор твору «Ярослав Мудрий»

А Нестор Літописець

Б Т. Шевченко

В Олександр Олесь

14.     Поборник впровадження християнства на Русі — це

А Володимир («Літописна оповідь про заснування Києва»)

Б Ольга (Олександр Олесь «Княгиня Ольга»)

В Ярослав Мудрий (Олександр Олесь «Ярослав Мудрий»)

15.     Блакитний колір у поезії «Блакить мою душу обвіяла» П. Тичини означає

А молодість, радість

Б сум, розлуку

В чистоту, вірність

16.     Соловейко заважає матері «научати дочку» у творі

А «Соловей» К. Малицької

Б «Гаї шумлять» П. Тичини

В «Садок вишневий коло хати» Т. Шевченка

17.     Коли лося з твору Є. Гуцала переслідувала вовча зграя, його врятував

А лісничий

Б мисливці

В його побратими

18.     Сіроманець врятував віз загибелі

А Чепіжного

Б Сашка

В Андрійка

19.     Прозові та поетичні твори писав

А М. Вінграновський

Б М. Рильський

В Гр. Тютюнник

20.     Чий це опис і які художні засоби вжито: «Він ще малий, головою ледь до клямки дістає. Очі в нього чорні, глибокі, як вода в затінку, дивляться широко, немов одразу хочуть збагнути увесь світ»?

А Сашко з повісті М. Вінграновського «Сіроманець» (порівняння, гіперболу)

Б Олесь з оповідання Гр. Тютюнника «Дивак» (епітети, порівняння)

В Тарасик із оповідання С. Васильченка «У бур’янах» (метафору, персоніфікацію)

21.     Сіроманець повернувся в Сашкове село, бо

А хоче поквитатися з Чепіжним

Б йому подобається жити в глинищі і гуляти степом

В Сашко – його друг

22. Уві сні подорожував

А Дмитрик (О. Сенатович «Малий віз»)

Б Івась (О. Пчілка «Сосонка»)

В князь Олег («Літописна оповідь про князя Олега»)

23.     Аби брати нікому не розповіли про зроблене лихо (Є. Гуцало «Лось»), Шпичак запропонував їм

А гроші

Б м'ясо

В роги від лося

24. Перша поетична збірка П. Тичини

А «Сонячні кларнети»

Б «Замість сонетів і октав»

В «Плуг»

15.05.20р.

Характеристика Сашка із повісті М.Вінграновського "Сіроманець"

— Дуже важливо в житті мати мати власну думку. Але щоб її відстоювати — треба бути надзвичайно мужнім, особливо — коли твоєї думки ніхто не поділяє. У повісті М. Вінграновського «Сіроманець» ця роль випала на долю маленького хлопчика Сашка. Він має власні переконання, що людина повинна оберігати не лише природу, але й тварин. Попри всі непорозуміння з дорослими, він захищає вовка і не зраджує його до останнього. Незважаючи на той факт, що Сіроманець — дорослий вовк, Сашко поводиться з ним так, ніби він ще маленький, а тому його треба оберігати, годувати, боронити від ворогів та нести за нього відповідальність. Цим автор дає нам зрозуміти, що моральні принципи людини не залежать від віку. А зараз давайте з вами розберемось, як автор характеризує свого головного героя та його оточення.

 Хлопчик Сашко захоплюється Сіроманцем. Він вважає його чесною та справедливою твариною, яка не зробила нікому нічого поганого. Навіть коли мисливці винищили його вовченят — Сіроманець не помстився їм. Тому Сашко захищає його чесне ім’я перед батьком та Чепіжним. Але дорослі не розуміють хлопця, тому що для них вовк — хижак, якого треба впіймати. Не знайшовши підтримки, Сашко вирішує діяти самостійно. Він допомагає Сіроманцю переховуватись у лісі та влаштовує втечу з сільського хліва, коли вовка таки впіймали в пастку. Сашко вважає Сіроманця кращим другом, він годує його, розмовляє з ним та проводить увесь з ним вільний час. Коли вовк був змушений покинути ліс та переховуватись на полігоні, хлопчик дуже сумував за ним. Навіть потоваришувавши з дівчинкою Галею, Сашко не забував про Сіроманця. їхня зустріч після тривалої розлуки була дуже емоційною. Хлопчик не зраджує своїй меті вилікувати вовкові зір. Задля цього він навіть втікає з дому та подорожує кілька днів пішки, щоб дістатися до лікарні в Одесі. Йому все вдається, але останньої миті вовча натура бере верх і Сіроманець втікає з лікарні, навіть не попрощавшись з кращим другом.

Гроно чеснот, які характеризують хлопчика Сашка. Справедливий, співчутливий, добрий, чуйний, принциповий, самостійний, вірний, цілеспрямований .

Характеристика другорядних персонажів. Другорядними персонажами повісті є Василь Чепіжний, Галя Грушецька, дядько Побігайло, хлопчик Андрійко, батьки Сашка, селяни, мисливці, військові тощо. їх усіх можна умовно поділити на тих, хто симпатизує Сіроманцю та тих, хто хоче бачити його в клітці. До першої групи належать Галя Грушецька, хлопчик Андрійко та військові з полігону, де переховувався вовк. Усі вони знайомі з вовком особисто і симпатизують йому як вірному другу та рятівнику. До другої групи належать Василь Чепіжний, дядько Побігайло, інші селяни та мисливці. Більшість із них ставиться до вовка нейтрально, але не всі. Заклятим ворогом Сіроманця є Василь Чепіжний. Селянин декілька разів зустрічався з вовком віч-на віч, навіть упіймав його, але Сіроманець завжди виходив «сухим з води». Тому він робив усе, щоб помститися вовку — ставив пастки, полював на нього та навіть купив вовкодавиху. Але, на щастя, усі його старання виявились марними.

12.05.20р.

https://www.youtube.com/watch?v=UvUh9TLs1lY

(переглянути посилання)

https://www.youtube.com/watch?v=AMBTKOYLnkY

(переглянути посилання)

Прочитати М. Вінграновського "Сіроманець"

08.05.20р.

https://www.youtube.com/watch?v=uL2Wkpcgtgg

Рубрика «Поміркуй».

-Діти поміркуйте що мав на увазі дід Прокіп коли говорив Олесю: «Все чогось на землі порпається. А треба — в людях. Того ліктем, того ― почотом… А першого не перечепиш, бо не доженеш». Ваші думки які? -Чи можна вважати Олеся особистістю?
- Чого повчає твір? - Що нового ви дізналися на цьому уроці?
- Чи сподобалось вам оповідання "Дивак"?
- Який епізод найбільше запам'ятався?

- Що ви б порадили Олесеві?

- Що взяли ви з собою в життя з цього твору?

Не ждіть багатства, знань та похвали — робіть добро.
Непоказно, буденно.
Це принесе найвищу з нагород — ні з чим непорівнянне почуття, що ти живеш не марно на цім світі.  (В. Крищенко)

05.05.20р.

Один з відомих філософів сказав: „Талант — це іскра Божа, якою людина спалює себе, освітлюючи цією власною пожежею шлях іншим”. І що більший цей талант, то більш несхожою на інших є обдарована людина. Тут доречно ще раз нагадати слова Гр. Тютюнника про те, що „немає загадки таланту. Є вічна загадка Любові”.

Таким ми бачимо героя оповідання Григора Тютюнника „Дивак”, хлопчика Олеся. Його жага пізнати світ природи, вміння фантазувати захоплюють кожного з нас, читачів, адже з кожного прочитаного твору беремо певний досвід і для себе.

Чому твір має назву „Дивак”? За що так називають хлопця? 2. Доберіть синоніми до слова „дивак”. (Дивак — незвичайний, несхожий, дивакуватий, „біла ворона”) 3. Олесь з оповідання Гр. Тютюнника „Дивак” — сміливець чи боягуз? Доведіть свою думку.

Риси характеру хлопця (беззахисний, тендітний, обдарований, співчутливий до чужого горя, любить природу). Свої міркування доповнюють виписаними вдома цитатами.

Олесь — людина з надзвичайно розвиненою уявою. Його спостережливість допомагає бачити величезну кількість речей, які оточують у світі природи. Фантазії Олеся такі багаті та емоційні, що переплітаються з реальністю, і часом настільки захоплюють хлопця, що він забуває про навколишній світ і починає мріяти наяву.

Ключовим словом до розуміння того, як Олесь ставиться до навколишнього світу, до природи, є слово „любов”, адже він справді „любить” зиму в усіх її проявах. І не тільки зиму, а все, що з нею пов'язане. Співчутливість, почуття справедливості, доброта й щиросердність — саме ці риси надзвичайно розвинені в характері Олеся. Але це не результат виховання чи спілкування з людьми (Олесь — дуже замкнений, нетовариський хлопець). Очевидним є той факт, що хлопець тягнеться до природи, захоплюється й насолоджується нею. Ним керує почуття краси й гармонійності природи. А гармонійність і означає рівновагу, спокій, доброту, справедливість. Будь-яке насилля, несправедливість порушують цю гармонійність в очах Олеся і завдають йому душевного болю.

Зверніть увагу на те, що характер Олеся розкривається значною мірою через сприйняття ним світу природи (пейзажі в оповіданні подано очима дитини) та в розмові з іншими персонажами (мовна характеристика героя). Олесь уособлює вдачу самого автора оповідання.

Цитатний (орієнтовний) план характеристики Олеся

1. „Малий, головою ледь до клямки дістає”.

2. „Очі в нього чорні, глибокі, як вода в затінку, дивляться широко, немов одразу хочуть збагнути увесь світ”.

3. „Смирно стоїть біля порога...”.

4. „Олесь любить зиму...”

5. „Відмінник”.

6. „Дивак”.

7. „Невстріливий..., дивний єси”.

8. „Неглемедза”.

1. То яким перед нами постає образ Олеся? 2. Що в його образі вам подобається? 3. Як би ви вчинили на місці Олеся? 4. Чому саме так? Обґрунтуйте свою думку. 5. Як у вашій поведінці проявляється повага до іншої людини? 6. Чи існує взаємодопомога у вашому класі?

— Охарактеризувати головного персонажа оповідання Гр. Тютюнника „Дивак” (за складеним планом)..

04.05.20р.

Талановитий, широко відомий український письменник ― Григір Тютюнник. Він писав і для дітей, і для дорослих. У його творах завжди говориться про те, що доброта і любов ― це святі закони людства, тільки вони підіймають людину до вершини благородства, дають їй духовні сили і моральне здоров'я

Його часто називали диваком. Сьогодні ми з вами заглянемо у світ незвичайної людини-дивака.

Тож знайомтеся  з життям і творчістю Григора Тютюнника.

 Григір Михайлович Тютюнник народився 5 грудня 1931 року в селі Шилівці Зінківського району на Полтавщині в селянській родині. Ось як він згадує роки свого дитинства:

Після того взяв мене до себе батьків брат Филимон Васильович Тютюнник... Він і його дружина… вчили й виховували мене, були моїми батьками. Вони обоє працювали в школі. Дядя був бухгалтером, тьотя вик­ладала українську мову й літературу... Я любив і знав... безліч українських народних ка­зок, з яких я найбільше люблю й зараз "Котигорошка", - прекрасна казка.

"У 33-році сімейство наше опухло з голоду, дід помер, а я в цей час - тоді мені було півтора року - перестав ходити (вже вміючи це робити), сміятися і балакать перестав. У тридцять сьомому році, коли бать­кові виповнилося рівно сорок, його заарештували, маючи на увазі політичний мотив, а у 1957 році прийшов папірець, який сповіщав, що батько ні в чому не винен і реабілітований посмертно".

Люди порадили мені чкурнути до матері на Полтавщину, щоб легше стало всьому сімейству, - голод як-не-як. Я так і зробив. Йшов пішки, маючи за плечима 11 років, три класи освіти і порожню торбинку, в котрій було з початку подорожі дев'ять су­харів, перепічка і банка меду... Потім харчі вийшли. Почав старцювати. Перший раз просити було неймовірно важко, соромно, одбирало язик і в грудях терпло, тоді трохи привик.. Ішов рівно два тижні...                                                                                  

Зажили ми в селі. Потім хату спалила бомба, і ми опинилися в чужих людей.

Служив моряком на Далекому Сході. Після  демобілізації  пішов  у восьмий клас,а потім у десятий вечірньої школи. Школу він закінчив на Донбасі в російськомовному класі, потім навчався у Зінківському училищі. П 'ять щасливих років навчався  «в університеті  на філологічному факультеті Харківського університету, деякий час працював учителем на Донбасі.

Писати почав Григір під впливом свого старшого брата Григорія Тютюнника, автора відомого роману "Вир". В середині 60-х років працював у редакціях і видавництвах Києва. Свої перші твори написав російською мовою. Героями багатьох його творів є діти, природа. Це такі твори «Ласочка», «Степова сторожка», «Степова казка», «Громовик», «Дивак».

1980 року Григір Михайлович Тютюнник помер. Посмертно йому було присуджено найвищу літературну винагороду — Державну премію України імені Т. Г. Шевченка.

 Його проза відома далеко за межами України, перекладена різними мовами.

Григору Тютюннику довелося пережити тяжкі повоєнні роки, відчути на собі жорстокість, несправедливість влади. Про своє важке дитинство письменник розповість у творах "Климко", "Вогник далеко в степу", "Дивак" та ін...

Як ви розумієте назву оповідання "Дивак"? ("Незакінчене речення": "Григір Тютюнник дав назву оповіданню "Дивак", тому що ...)

 Словникова робота. Дивак - той, хто викликає здивування.

ПРОЧИТАТИ ОПОВІДАННЯ "ДИВАК".

24.04.20р.

Тема. Максим Рильський. «Дощ» («Благодатний, довгожданий…»), «Осінь-маляр із палітрою пишною…». Основні відомості про поета. Його вміння бачити красу рідної природи і створювати красу засобами поетичної мови.

 Епіграф: О скільки у природи немудро-мудрих літер! 

                 О скільки у людини невміння прочитать...      ( П. Тичина)

Довідка. Максим Тадейович Рильський народився 19 березня 1895 року в Києві. Його батько, етнограф, громадський діяч і публіцист Тадей Рильський, був сином багатого польського пана Розеслава Рильського і княжни Трубецької. Мати Максима Рильського, Меланія Федорівна, була простою селянкою з села Романівки (нині Попільнянського району Житомирської області). 1902 року помер батько, і родина переїхала з Києва в Романівку. Максим (названий на честь Максима Залізняка) зростає в середовищі Лисенків, Старицьких, Косачів, Ревуцьких. Його дитинство минало серед книжок, музики, мистецтва – з одного боку, і романівських краєвидів та сільського оточення – з іншого. Змалку відчуваючи тепло рідної землі та радість спілкування з видатними представниками київської інтелігенції, він ще дитиною відчув у собі потяг до поетичного слова. У сім років Максимко написав свій перший вірш “Прошак”: 

Ішов прошак обідраний,

 Од всіх людей обижений,

 Шкода мені прошака, 

Що у нього гірка доля така. 

Але я проти Бога не йду, 

А за старця Молюсь 

і ввечері, і вранці. 

Віршик простий, наївний, але його рядки сповнені співчутливості, доброти та людяності. 1910 року виходить дебютна збірка юного поета “На білих островах”, яка засвідчила прихід у літературу майстра поетичного слова (Рильському було лише 15 років). М. Рильський у 1915–1918 роках навчався на медичному факультеті Київського університету Св. Володимира, потім на історико-філологічному факультеті Народного університету в Києві, заснованому за гетьмана Павла Скоропадського, але революція, громадянська війна змусять його перервати освіту. Займався самоосвітою, вивченням мов, музикою. З 1919 до 1929 року вчителював у селі, зокрема й у Романівці, а також у київській залізничній школі, викладав на робітфаці Київського університету та в Українському інституті лінгвістичної освіти. Вагому спадщину залишив М. Рильський у галузі літературно-художньої критики, літературознавства та фольклористики. Помер М. Т. Рильський після тяжкої хвороби 24 липня 1964р. 

  Аналіз поезії «Дощ»(«Благодатний, довгожданий…») 

– Про яке природне явище йдеться у творі?

 – Яким буває дощ у природі? Чи завжди він є вчасним?

 – Яким настроєм пройнятий твір? 

– Знайдіть епітети, вжиті у вірші для характеристики дощу? 

 – Як ви розумієте епітети: «зголоднілі передмістя», «гарячі груди» землі?

 – Які наслідки приходу «благодатного, довгожданого… вечірнього гостя»? 

- Чому він названий «золотим»?

 – Назвіть художній засіб, завдяки якому відбувається «олюднення» дощу?

 – Вслухайтеся в поезію й назвіть звуки, що повторюються в першій строфі. (Ж, д, дз, з. )

 – Який слуховий образ вони створюють? (Шум дощу.) 

 Аналіз поезії «Осінь-маляр із палітрою пишною... » 

Створення асоціативних рядів.

 – Які асоціації у вас викликають кольори?

 Блакитний – небо, очі… Рожевий – квіти, мрії… Зелений – весна, ліс… Білий – зима, сум… Золотистий – осінь, сонце…

 – Якби ви були маляром, якими кольорами змалювали б осінь?

  – Чому М. Рильський називає осінь малярем?

 – Які зорові та слухові образи допомагають відчути красу осені?

 (Зорові образи: краса розкішна, роси сріблисті, срібно-блакитне повітря. Слухові образи: ніжно сміється, пісні тиходзвонні. ) 

Дослідження художніх особливостей вірша. 

Епітети: палітрою пишною; красою розкішною; роси сріблисті; шати барвисті; кольорами дивними; цілунками переливними; фарби рожеві, злотисті, червоні; срібноблакитне повітря; ніжні осінні пісні тиходзвонні).

 Персоніфікація: осінь-маляр осипає красою, розсипа роси, тумани розливає, ліс одягає у шати, обливає кольорами, сміється до вітру, грає цілунками).

 Авторський неологізм – тиходзвонні. 

 Поезії М. Рильського притаманна багатогранність образів, висока емоційність і художня витонченість. Пейзажна лірика поета розвиває високі естетичні смаки, вчить людину бути спостережливою, серцем і розумом сприймати природу: В зелених лаврах, в синій світлотіні, У сяйві сонця й вишнях у цвіту, В огні троянд, у моря мерехтінні Побачить кожен може красоту. 

 Домашнє завдання Вивчити напам’ять одну з поезій М. Рильського. За бажанням: створити ілюстрації до улюблених поезій. 

21.04.20р.

Українська література. 5 клас
Тематична контрольна робота
Рідна Україна. Світ природи

1.У якому творі розповідається про дитинство Т.Шевченка?

А) «Садок вишневий коло хати»                  Б) « В бур*янах»                   В)  «Гаї шумлять»

2.Що роблять дівчата, повертаючись з роботи у вірші  «Садок вишневий коло хати» ? 

А) Танцюють       Б) співають         В) сміються           Г) розмовляють

3. У якому вірші Т. Шевченка   героями є соловейко, хрущі?

А) «Садок вишневий коло хати»        Б) « Зірка»      В)  «Гаї шумлять»   Г) «Не бував ти у наших краях»

4. Назвати вірш П.Тичини:

А) «Садок вишневий коло хати»        Б) « Зірка»      В)  «Гаї шумлять»   Г) «За сонцем хмаронька пливе»

5.Знайти рядок з епітетами:

А)  Зіронька встає, соловейко научати не дає;

Б)  Маленькі діточки, рожева хмарка

В) неначе ворог, мов матері діти

6.Визначити тематику творів П. Тичини:

А) про дітей      Б) про тварин       В) про природу        Г) про державу

7.  Установіть відповідність:

а) П.Тичина                        1. «Не бував ти у наших краях»

б) Є. Гуцало                       2.  «За сонцем хмаронька пливе»

в) Т.Шевченко                   3.  «Княжа Україна»

                                            4. «Зірка»

8. .  Установіть відповідність:

а) порівняння                     1. « Купатися в морі сліз»

б) персоніфікація               2. «світло поволі заповзає в хату»

в) гіпербола                        3. «А туман, неначе ворог , закриває  море»

                                             4. «Рожева хмаронька пливе»

9. .  Установіть відповідність:

А) «Садок вишневий коло хати»          1. «Хмарки біжать – милуюся,Милуюся-дивуюся,чого                                                                         душі моїй так весело»

Б) « Зірка»                                         

В)  «Гаї шумлять»                                  2.  «Ніч - велика чарівниця! Зачарувала звіра, птицю»

                                                                  3. «Співають ідучи дівчата, а матері вечерять ждуть»

                                                                 4.  «Ллється чисте срібло з відер на маки й калину»

10. Установіть відповідність описів природи з назвою твору:

А) «Лось»                                                    1. «Там же небо-блакитні простори…»

Б) «Не бував ти у наших краях»               2. «Ставши над Дніпром зеленооким…я прошу перо у                                                                            них високе»

В)  « Журавлі високі пролітають»            3. «Хрущі над вишнями гудуть…»

                                                                     4. «Струмінь вітру доносив запах річкової криги, у                                                                                ньому жив дух примерзлого болота…»

11.Установіть послідовність подій в оповіданні Є Гуцала «Лось»

А) Початок твору                                      1.Діти думали,як той лось міг попасти у воду

Б) Розвиток подій                                      2. Лось звик до заповідника

В) Кінець твору                                         3. Лось не ворухнувся. Він припав до землі,                                                                                            прислухаючись, чи  далеко ще весна…

12. Установіть відповідність персонажів та їх характеристик з оповідання «Лось» Є Гуцала:

А) дядько Шпичак                                    1. «Неквапно попрямував  до тієї поляни, на якій                                                                                     любив найчастіше бувати...»

Б)  Лось

В) брати-підберезовики                            2. «Охопили зором ріку, і їхні лиця ще більше                                                                                      пом*якшали од  навколишнього простору…»

 В) брати-підберезовики                           3. «… треба думати про те, щоб якось його заховати,                                                                              замівши сліди»      

Бажаю  успіхів!

17.04.20р.

Повторити творчість Т.Шевченка,М.Рильського, Є.Гуцало.
Підготуватися до написання контрольної роботи.

14.04.20р.

Євген Гуцало «ЛОСЬ» .Аналіз твору Короткий виклад        оповіданння. Характеристика персонажів .           

короткий виклвд оповідання.

   Лось прокинувся від сухого різкуватого звуку. Хоч житель заповідника був великим, проте відчув небезпеку й страх, як на волі у його рідній тайзі. Він побіг.

    Ранок лось зустрів на поляні. Його мучила спрага, тому попрямував до річки. Крига затріщала, він опинився в льодовому полоні. Марно намагалась велика тварина звільнитись і вибратися із холодної води. 

    На його щастя до лісу по хмиз заїхали на підводі два хлопчики. Ризикуючи життям, вони сокирою пробили вихід з ополонки. Знесилена тварина була врятована, вона попрямувала до заповідника. Хлопці поверталися додому.  

    Та раптом пролунав зрадливий постріл рушниці. Лось ще трохи біг, спіткнувся і впав. Тоді діти зрозуміли по кому стріляли. Перед ними з'явився захеканий рідний дядько, який уже давно спостерігав з лихими помислами за двобоєм тварини з підступною кригою, допомогою хлопців. Хлопці марно надіялись, що врятована ними тварина ворухнеться. Дядько побачив у очах дітей осуд. Вони, напевно, заявлять охороні заповідника про те, що трапилось…  

Носії добра: брати-підберезники.

Носії зла: браконьєр Шпичак..

Образ старшого брата.

Сильний, добрий	Обидва плечисті, обидва з широкими, лагідними лицями, і схожі один на одного так, як маленький гриб-підберезник схожий на свого більшого сусіда.
Працьовитий, допомагає батькам по господарству	Приїхали по хмиз…
Допитливий	Вони вирішили подивитись на річку, чи тріщить на ній лід, чи скоро рушить
Неспостережливий	Старший, мабуть, і не глянув би в той бік…
Винахідливий	Та коли він заборсався, а потім надовго притих, підберезники втямили, що з ним сталося. Старший майнув до саней по сокиру.
Догадливий	…Коли він заборсався, а потім надовго притих, підберезники втямили, що з ним сталося.
Розсудливий, відважний, сміливий	Спершу діти не знали, як до лося підступити, щоб і самим не провалитись. Але старший брат був розсудливий та відважний, і сокира в його руках не закуняла. Узявся рубати лід, прокладаючи хід до берега…
Приходить на допомогу, ризикує життям задля порятунку тварини	Обидва брати й не думали про те, що весняна крига — зрадлива, не зважить і на те, що вони рятівники
Співчутливий, засмучений	Діти …ніяк не могли відірвати очей од лося, який, ні разу й не поворухнувся, хоча вони й чекали на це. Все ще не вірили, що лось мертвий, а тому уважно приглядалися, щоб не проґавити тієї миті, коли ворухнеться, щоб звестись на ноги.
Чесний	Ми його врятували,— знову повторив старший брат, і лице почервоніло так, наче з нього ось-ось мала бризнути кров.  Старший брат узяв його за руку й, не кажучи більше ні слова, повів до саней.
Непідкупний, безкорисливий	«І роги вам віддам»,— крикнув услід дядько. Вони й не обернулися, тільки наддали ходи.
Радісний, уміє правильно оцінити свої сили	Вони безпорадно усміхалися, їм хотілося підійти до нього ближче, але діти не наважувались.

Образ молодшого брата.

Сильний, добрий	Обидва плечисті, обидва з широкими, лагідними лицями, і схожі один на одного так, як маленький гриб-підберезник схожий на свого більшого сусіда.
Працьовитий	Приїхали по хмиз…
Допитливий	Вони вирішили подивитись на річку, чи тріщить на ній лід, чи скоро рушить
Спостережливий	Пильно примружився, і його зіркі очі помітили гіллясті роги. — То лось...
Не впевнений у своїх силах, не дуже відважний	Молодший повільно пішов уперед, боячись сам підійти до лося перше, ніж наспіє брат.
Переживає за брата	Молодший тупцяв біля нього і, не знаючи, чим допомогти, тільки зітхав та нетерпляче бив себе долонями по стегнах та по боках.
Приходить на допомогу, ризикує життям задля порятунку тварини	Обидва брати й не думали про те, що весняна крига — зрадлива, не зважить і на те, що вони рятівники
Любить тварин	Заскучавши сама, з лісу вийшла їхня гніда конячина…Менший підберезник помахав кулаком і крикнув: «Ти теж хочеш провалитись?!»
Співчутливий, засмучений	Діти …ніяк не могли відірвати очей од лося, який, ні разу й не поворухнувся, хоча вони й чекали на це. Все ще не вірили, що лось мертвий, а тому уважно приглядалися, щоб не проґавити тієї миті, коли ворухнеться, щоб звестись на ноги.
Чесний	Це з заповідника,— знову повторив менший
Гостро відчуває  несправедливість	Менший підберезник одвернувся, приховуючи сльози.
непідкупний, безкорисливий	«І роги вам віддам»,— крикнув услід дядько. Вони й не обернулися, тільки наддали ходи.
Радісний, уміє правильно оцінити свої сили	Вони безпорадно усміхалися, їм хотілося підійти до нього ближче, але діти не наважувались.

Образ лося.

Сильна, велика тварина	Це був великий звір з широкими грудьми, які легко здималися од дихання. Його роги нагадували осінній низькорослий кущ, із якого обнесло листя
Обережний, спостережливий	Він прокинувся й нащулив вуха: у вогкому струмені вітру долинав сухий, різкуватий звук. Стежечка ледь протоптана — по ній почали ходити не так давно, — ї лось принюхувався, чи не пройшов по ній вовк, або лис, або людина.
Звик до людей	Лось був старий самець, уже звик до заповідника, в який потрапив із тайги, звик до людей і до того, що його підгодовують. Лось не боявся людей
Спритний, швидкий	Кущі й дерева струшували на нього синюватий іній, ніздрі випускали в повітря дві тонкі стьожки пари
Спраглий	… Йшов до ополонки, щоб напитись води…
Стривожений, переляканий, відчайдушний	«Тривога в крові, спершу слабка і майже невловна, дедалі густішала, й від того шкура на грудях здригнулася раз, а потім іще. Але те недуже тріщання пробудило в ньому неясний страх, який нагадав про життя в тайзі, про небезпеки, які там на нього чигали, і лось зрушив із лежбища, а потім і побіг…. Він усіма чотирма ногами спробував одштовхнутись, але ратиці були вже у воді, і лось вжахано відчув, що дедалі глибше занурюється в льодяну кашу. Не раз конвульсивно здригнувся тілом, вкладаючи всю силу і весь відчай у той рух, але провалився ще глибше, і тепер крижані уламки билися об його спину. На мить принишк, готуючись до нового ривка, і коли передні ноги злетіли на кригу, то здавалося, він уже вискочить і врятується, але крига знову тріснула під вагою великого тіла, і лось ще раз опинився по шию у воді. Ревнув, кличучи на допомогу, і його очі все густіше набрякали кров'янистим смутком, аж горіли червоним розпачем. Ще раз спробував вирватись, але вдалося однією ногою,— друга вдарилась об лід і стала майже неслухняна. Вода в ополонці закров'янилась, і червоне зразу ж стікало за течією, зникаючи під кригою….»
Життєлюбний	«Річкова течія була на вид не така страшна, як вовки, мчала не так швидко, не обпалювала його своїм смертельним диханням, але течія була така ж сама невблаганна, і чим більшу розбивав ополонку, тим швидше вона могла затягти під лід. Лось, розуміючи це, намагався поводитись обачно, але нога боліла, тіло слабло, і сили поступово покидали його. Збирався до свого вирішального кидка і, коли знову не пощастило, лось на хвилю заспокоївся, бо знав, що це не остання його спроба, що пробуватиме безперервно, поки дихатиме»

Образ дядька Шпичака.

Портрет	Кругленький, як підпалок, з підпалкуватим, добре випеченим обличчям, в розтоптаних, з довгими халявами, чоботях, в яких тонув мало не по пояс, дядько зупинився поряд із дітьми.
Боягузливий	Дядько тримав у руці рушницю, але з таким виглядом, ніби збирався від когось захищатись. На губах у нього запеклась біла смага,— мабуть, од якогось раптового, скороминущого переживання. Радість на його обличчі змагалася з настороженістю, і воно бралося то темними, то світлими спалахами.
Підлий, не допомагає іншим	Шпичак давно вистежував того лося,— він помітив його одночасно з дітьми і, присівши у виямку, тільки посміювався, коли взялися визволяти його з ополонки. Не вірив, що то їм вдасться
Черствий, жорстокий, неспівчутливий	Обійшов навколо вбитого звіра й носаком ткнув між роги.
Брехун і вчить брехати хлопців	Він однаково був би втопився!.. І вже втопився був, так? Скажете, що втопився, а пощастило витягти неживого
Злий, погрожує хлопцям	«Ану замовчіть мені,— ще дужче розгнівався дядько,— бо дістанеться вам од мене й од батька вашого!»
Браконьєр, не любить тварин	Шпичак давно вистежував того лося,…він думав, що лось таки знесилиться і його раніше чи пізніше затягне під лід
Не хоче відповідати за свій вчинок	Тепер треба думати про те, щоб якось його заховати, замівши сліди, бо діти таки подалися в заповідник, щоб заявити охороні,— в цьому не сумнівався.
Підступний, безсовісний	Не затягнеш назад до річки й не втопиш знову в ополонці — далеко, не зрушиш. Але якби міг затягти й утопити — ні хвилі не вагався б

10.04.20р.
Опрацювати біографію Є.Гуцало на сторінці підручника 199-200. Записати у зошити:
- що називають оповіданням;
- особливості оповідання.
Прочитати оповідання "Лось". Дати усно відповіді на затитання на сторінках 203 та 207.  
07.04.20р. 

https://www.youtube.com/watch?v=73WIqQ4eHzA
(переглянути посилання та виконати завдання подані у відео)

Домашнє завадання: 12.03.-20.03.Опрацювати біографію Т.Шевченка,  вивчити напам’ять «За сонцем хмаронька пливе»,  «Садок вишневий коло хати». Намалювати ілюстрації до вивчених  віршів.

23.03.-27.03.Ознайомитися з творчістю П.Тичини. Читати і аналізувати поезію, одну з них вивчити напам’ять.