29.05.2020
Підсумковий урок
26.05.2020
Читання й аналіз тексту (підготовка до ЗНО)
Особливості написання власного висловлення
(підготовка до ЗНО)
Підсумковий урок
26.05.2020
Читання й аналіз тексту (підготовка до ЗНО)
ВИКОНАЙ ЗАВДАННЯ:
22.05.2020Особливості написання власного висловлення
(підготовка до ЗНО)
Наскільки важливий твір на ЗНО з української мови та літератури?
Творче завдання ЗНО або так зване власне висловлювання оцінюють у 20 балів зі 104, а отже, хороший твір – це майже 20% вашого успіху. Натомість для багатьох написання твору залишається основною проблемою ЗНО з української:
не вистачає знань про структуру написання твору ЗНО;
не вистачає доречних прикладів з літератури та цитат;
не вистачає “розуму” (правил і культури мовлення);
не вистачає правильних розділових знаків;
не вистачає творчого мислення;
не вистачає натхнення;
не вистачає часу…
Чого насправді не вистачає? Тільки якісної практики.
Власне висловлення ЗНО з української – дуже чітко визначене завдання. І писати його варто як за покликом своєї уяви, так і за чіткими правилами, певними умовами, які вам пропонують. Для кращого розуміння принципів твору ЗНО та особливостей його оцінювання розгляньте основні числа, що стосуються цього завдання.
Твір на ЗНО в цифрах
1
година, зазвичай, іде на написання твору ЗНО. Проте для кожного – це індивідуально.
1,5 – 2
сторінки зошита в лінійку займає стандартний твір ЗНО на 200 слів. Але це ще залежить від почерку.
2
приклади має містити твір ЗНО: один – з літератури АБО інших видів мистецтв, другий – з історії АБО особистого життя.
2-3
аргументи має бути наведено в творі ЗНО (що дорівнює 2-3 абзацам основної частини).
19%
загального балу ЗНО з української мови та літератури складатиме твір.
20
– максимальна кількість балів, яку можна отримати за твір. Ця оцінка містить:
2 бали за вправно сформульовану тезу;
2 бали за 2-3 доречні аргументи, що не повторюють один одного;
2 бали за хороший приклад з літератури АБО інших видів мистецтв;
2 бали за гарний приклад з історії АБО особистого життя;
2 бали за логічність твору (правильний розподіл на абзаци, вставні слова тощо);
2 бали за вправно сформульовані висновки;
4 бали за грамотність (правопис і розділові знаки):
4 бали- 0-1 помилка,
3 бали – 2-6 помилок,
2 бали – 7-11 помилок,
1 бал – 12-16 помилок,
0 балів – 17 і більше;
4 бали за дотримання стилістичних і граматичних норм, правил милозвучності:
4 бали- 0-1 помилка,
3 бали – 2-4 помилки,
2 бали – 5-7 помилок,
1 бал – 8-10 помилок,
0 балів – 11 і більше;
100
слів має бути у творі, щоб його перевірили.
200-250
– бажана кількість слів власного висловлення. Менше – нерозкрита тема, більше – кількість помилок теж зростає.
Як вам такі підрахунки? Саме такі фактичні дані варто знати перед тим, як починати готуватися до написання власних висловлювань для ЗНО. А найголовніше – практикуватись! Бажаю натхнення вам у творчості.
Спеціальні слова й вирази у творі – роздумі
Теза
|
Я думаю…
|
Я вважаю…
| |
Мені здається, що….
| |
На мою думку….
| |
На моє переконання….
| |
Моя точка зору на цю проблему така:
| |
Я цілковито згоден із тезою, запропонованою для твору
| |
Я підтримую ( не підтримує, частково підтримую) думку, висловлену в назві твору
| |
Мені здається, теза, запропонована для роздуму, помилкова
| |
Я хотів би довести протилежне твердження… Спростувати твердження…
| |
На можу погодитись з думкою, яка звучить у назві твору
| |
Аргументи
|
Я так вважаю, тому що….
|
Чому я так думаю? Тому що…
| |
Аргументом на користь моєї думки може бути те, що…
| |
Довести своє твердження я можу такими аргументами:по – перше, …
по- друге…
| |
На користь моєї думки можу навести такі аргументи:
| |
Моє переконання ґрунтується на тому, що…
| |
Хоч моя думка, можливо, видається дивною, спробую переконати вас такими аргументами…
| |
Приклади
|
Скарбниця світової (української) літератури дає багато прикладів щодо порушеної проблеми. Так, …
|
На згадку приходить герой…
| |
У зв’язку з порушеною проблемою хочеться згадати твір…
| |
Яскравим прикладом саме такого розуміння… особисто для мене є твір…
| |
Проблема… є дуже актуальною, тому багато прикладів її розв’язання дає нам саме життя.
| |
Говорячи про…, не можна не згадати…
| |
Повертаючись до думки про…, можу навести такий приклад:…
| |
Як я вже зазначав,… Щодо цього яскравим прикладом є образ… з твору…
| |
Тема мого роздуму порушується у творі… Там…
| |
Найкращою ілюстрацією такого розуміння проблеми є герой… з твору…
| |
Історія також дає багато прикладів…. Один із них…
| |
Згадаймо постать видатного…. Захоплює його…
| |
Хоча мій власний життєвий досвід ще порівняно малий, можу сказати, що…
| |
Хочу навести приклад із власного життя…
| |
Висновок
|
Отже, можна дійти висновку, що…
|
Підсумовуючи, можна зазначити:…
| |
Таким чином, можна зробити висновок, що…
| |
Отже, бачимо, що…
| |
На завершення свого роздуму підсумую:
| |
Вирази для зв’язку думок
|
По – перше, по- друге, Повертаючись до думки про…, хочу зазначити, що…
Як я вже стверджував,…Як уже зазначалося,…Як можна побачити,…
|
Зверніть увагу, що вирази для зв’язку думок не є закріпленими за певною частиною твору. Наявність їх впливає на кількість балів за логічність твору, отож вони необхідні. Оптимальний варіант використання їх – в аргументах і прикладах. Важливо серйозно поставилися до запропонованих конструкцій. Якщо, наприклад, у висновку написати «Я думаю», можна втратити 1 бал, оскільки цей вираз доцільно використовувати у формулювання тези.
План дій для формулювання тези
План дій для формулювання аргументів
План дій для наведення прикладів
План дій для формулювання висновку
Роботу, що не відповідає темі власного висловлення, буде оцінено в 0 балів.
Як бачите, у власному висловленні має бути щонайменше чотири абзаци, кожен з яких починається відповідно такими словами: я вважаю, по-перше, по-друге, отже (або на мою думку, з одного боку, з іншого боку, таким чином) і под. Обов’язково дотримуйтеся цієї поради — і ваше висловлення матиме чітку й послідовну структуру, буде логічно організоване. Екзаменатори відразу відчують, що ви готувалися до виконання цього виду роботи, і відповідно оцінять цей параметр вашого роздуму (логічність і послідовність).
Як писати власне висловлення на ЗНО:
відповіді на 20 типових запитань
- Власне висловлення на ЗНО це звичайний твір-роздум?
Не зовсім. Твір на ЗНО має чітку структуру, якої потрібно дотримуватися: теза, два аргументи, приклад з літератури або іншого виду мистецтва, приклад з історії або життя, висновок.
- Мені потрібна оцінка тільки за ДПА з української мови. Чи входить туди твір?
Так, бал за власне висловлення враховується при виставленні оцінки за ДПА з української мови.
- Скільки абзаців має бути у творі?
Доречно робити чотири або шість абзаців. Усі три наведені схеми є правильними (обирай, яка тобі подобається найбільше):
1. Теза
2. Аргумент 1 + Приклад 1
3. Аргумент 2 + Приклад 2
4. Висновок
|
1. Теза
2. Аргумент 1
3. Аргумент 2
4. Приклад 1
5. Приклад 2
6. Висновок
|
1. Теза
2. Аргумент 1
3. Приклад 1
4. Аргумент 2
5. Приклад 2
6. Висновок
|
- Скільки слів має бути у творі?
Обов’язково більше 100 слів (якщо менше – твір навіть не перевірятимуть). Максимального обмеження немає, головне вкластися в бланк (приблизно 1,5 ст. А4). Оптимальний обсяг – 200- 250 слів.
- Скільки балів я отримаю за твір на ЗНО?
На ЗНО-2019 ти отримаєш 20 балів за ідеально написане власне висловлення. Якщо врахувати, що максимальний тестовий бал 104, то твір – це 20% твого балу. Чимало, правда?
- За що конкретно нараховуються бали?
Бали розподіляються так:
- теза – 2
- аргументи – 2 (по 1 за кожен аргумент)
- приклад з літератури чи іншого виду мистецтва – 2
- приклад з історії або життя – 2
- висновок – 2
- логічність, послідовність – 2
- орфографія, пунктуація – 4
- лексика, граматика, стилістика – 4
Детальніше - критерії оцінювання.
- Що краще робити першим на ЗНО: тести чи твір?
Краще розпочати з тестів, адже їх є більше і вони принесуть 80% балів. Проте на твір варто залишити час, щоб написати його якісно й не поспішати.
- Скільки часу на ЗНО варто відводити на це завдання?
Розраховуй час так, щоб на власне висловлення залишилося хоча б 45 хв: 30 хв, щоб написати на чернетку, і ще 15 хв для переписування на бланк. Якщо ти швидше впораєшся з тестами, то відповідно часу на твір буде більше.
- Чи обов’язково писати твір на чернетку?
Ні, ти можеш писати одразу в бланку. Але так слід робити тільки коли зовсім немає часу. Краще написати спочатку на чернетку, уважно перечитати, перевірити себе (ти точно зможеш самостійно виправити кілька своїх помилок!), а тоді перенести на бланк.
- Якою може бути тема твору?
Тема завжди морально-філософська. Проглянь теми минулих років, щоб краще зрозуміти.
- Що буде, якщо я неправильно зрозумію тему або напишу на іншу?
Твій твір не буде оцінений, ти автоматично отримаєш 0 балів.
- Як правильно сформулювати тезу?
Теза – це твоя відповідь на запитання з теми. Те, як ти думаєш. Є три варіанти формулювання запитань і відповідно три стратегії можливої відповіді:
1. Чи заслуговує маленька людина на ту ж повагу, що й людина з високими амбіціями? (ЗНО-2014)
|
Питання в стилі «так/ні», потрібно погодитися чи заперечити.
|
Я вважаю, що маленьку людину потрібно поважати (не) менше, ніж тих, хто має високі амбіції.
|
2. До чого ж зрештою треба дослухатися в житті — до розуму чи до серця? (ЗНО-2016)
|
Потрібно вибрати одне з двох (розум або серце), також можна сказати, що в одних ситуаціях доречне одне, а в інших – друге. Третій шлях – сказати, що жодне не є правильним і запропонувати свій альтернативний варіант.
|
На мою думку, потрапляючи в складні ситуації, людина має слухати свого серця (дослухатися до розуму).
Мені здається, що неможливо однозначно відповісти на запропоноване запитання, адже в одних ситуаціях правильніше слухати свого серця, а в інших – чинити так, як підказує розум.
|
3. А які людські якості найбільше потрібні молоді в сучасному світі? (ЗНО-2015)
|
У запитанні немає варіантів, потрібно запропонувати свій.
|
Я переконана, що в наш час жодна молода людина не може обійтися без креативності та вміння відстоювати власну думку.
|
- Чи є вставні слова, які варто використовувати під час написання твору?
Так, ці слова будуть залежати від структурної частини. Ось кілька прикладів:
Теза
|
Я вважаю, На мою думку, На мій погляд, Я переконаний, Я погоджуюся з тим, що…
|
Аргументи
|
По-перше, По-друге, // З одного боку, З іншого боку…
|
Приклади
|
Яскравим прикладом є, Доречно буде згадати, Не можу не згадати, Наприклад…
|
Висновок
|
Отже, Таким чином, Можна зробити висновок, що…
|
- Як підібрати приклад з літератури?
Якщо ти готуєшся до ЗНО з української мови та літератури, то вже знатимеш чимало творів, які є в програмі (часто їх цілком достатньо, щоб підібрати приклад). На ЗНО можеш погортати тестовий зошит у частині «Література» - там ти побачиш назви різних творів і, можливо, один з них стане твоїм прикладом.
Також можеш пригадати книги, які ти читав(ла) для себе, не з програми. Або ж наведи як приклад ситуацію з кінофільму, мультфільму, серіалу чи навіть аніме. Головне – вкажи назву, автора (режисера) та жанр мистецького твору.
- Чи обов’язково наводити цитати у творі?
Ні, за це не додають і не знімають бали.
- Чи можна наводити приклад з зарубіжної літератури?
Так, обмеження в літературі немає. Головне вказати назву, автора і жанр твору й чітко описати ситуацію чи персонажа, що є твоїм прикладом.
- Чи можна наводити приклад з власного життя?
Так, але в такому випадку старайся описати його детально, а не в загальних рисах. Краще наводити приклад з історії (не тільки України, а й всесвітньої) або суспільно-політичного життя (факти з біографії відомих людей, письменників тощо).
- Обов’язково першим писати приклад з літератури, а другим приклад з історії чи життя?
Ні, порядок прикладів не має значення.
- Як правильно сформулювати висновок?
Висновок має узагальнити те, що ти написав(ла) у тезі, аргументах і прикладах. Просто переформулюй, напиши те саме іншими словами (не дублюй!). Важливо: у висновку не може бути жодної нової інформації.
- Як підготуватися до написання власного висловлення?
- переглянь критерії оцінювання, зрозумій структуру
- продивися теми минулих років
- спробуй написати свій перший твір (вибери одну з тем минулих років), дотримуючись структури
- якщо є можливість – попроси викладача (або друга) перевірити твій твір
- напиши хоча б 5 творів до ЗНО
- обов’язково засікай час, старайся витрачати на написання не більше 40 хв
Пам’ятай, що головне – практика!
19.05.2020
Практична риторика. Контрольне есе на одну з тем:
1. Міра відповідальності формує патріотизм.
2. Скарби, що визначають сенс життя.
3. Пунктуальність - невід'ємна риса підприємця.
15.05.2020
Читання й аналіз тексту (підготовка до ЗНО)
Опрацюй текст і дай відповіді:
Виконай ЗНО онлайн:
12.05.2020
Контрольна робота №4
Стилістична норма. Практична риторика (тест)
Пройди тест:
05.05-08.05.2020
Практична риторика. Етикетні жанри
До основних етикетних жанрів належать привітання й вибачення.
Привітання — слова або жести, звернені до кого-небудь під час зустрічі на знак прихильного ставлення, доброзичливості. Вітання відіграє важливу роль: з нього починається спілкування, а часто ним же й обмежується як доброзвичаєвим правилом. Перше враження про людину складається від того, наскільки щиро вона вітається.
До найпоширеніших етикетних форм вітання належать такі:
Доброго ранку! Добрий день! Добридень! Добрий вечір! Добривечір! Вітаю! Привіт! Моє шанування! Доброго здоров’я!
Вибираючи форму вітання, зважайте на вік людини й ситуацію мовлення. Форму Привіт! здебільшого використовують люди, які мають товариські стосунки.
Оскільки етикетні форми є стійкими сполуками слів (фразеологізмами), то не можна їх змінювати. Форми Добрий ранок! Доброго дня! Доброго вечора! — не бажані, хоча вживання їх не є грубим порушенням.
Вибачення — слова, які використовують, щоб виявити поблажливість за дрібну або велику провину. До етикетних форм вибачення належать такі: Вибачте! Прошу вибачення! Пробачте! Прошу пробачення! Перепрошую! Даруйте!
Форми Вибачаюсь! Пробачаюсь! Я хочу вибачитись! є некоректними й не можуть бути рекомендовані як вислови вибачення, оскільки за своєю граматичною формою означають дію, спрямовану на себе, а не на того, у кого просять вибачення. Тобто, вживаючи форми на -сь, -ся, людина сама себе вибачає.
Етикетні форми вітання й вибачення формувалися впродовж століть, вони відтворюють культурні традиції української нації й відповідають її духовним засадам: любов, лагідність, шанобливість, привітність, увічливість, чемність, вихованість, тактовність, коректність, делікатність, приязність.
Виконай вправи 2, 3 (с. 202).
28.04.2020
Практична риторика. Оцінювальні жанри
Оцінювальні жанри — похвала, осуд, рецензія, характеристика — формують ціннісне ставлення людини до світу, у якому вона живе, а також до себе в цьому світі. Коли
особа оцінює зовнішність, вчинок, поведінку, риси характеру (якщо це людина), зміст,
форму (якщо це книжка або фільм), у неї формуються ціннісні орієнтири, розвивається критичне мислення, що важливо для здорового суспільства. Висловлюючи похвалу чи
осуд, пишучи рецензію або чиюсь характеристику, особа має бути об’єктивною, тактовною,
мати почуття міри. Упереджене ставлення, занижена оцінка в рецензії чи характеристиці
свідчать про такі негативні якості її автора, як недоброзичливість, заздрість, злостивість і
под., тому важливо бути об’єктивним і доброзичливим.
Коли даєте оцінку людині або якомусь твору, треба усвідомлювати, що вона (ця оцінка) є для тієї людини чи автора твору не покаранням, а стимулюванням, заохоченням до
роботи над удосконаленням у подальшому.
Поради щодо створення оцінювальних жанрів:
• прагніть до об’єктивності;
• оперуйте переконливими аргументами;
• не відходьте в змісті висловлювання від тези;
• у будь-якому оцінювальному висловлюванні шукайте позитив навіть тоді, коли рецензована робота відверто слабка;
• уникайте у своїх формулюваннях гнівної тональності.
Похвала — оцінювальний жанр, завдання якого — стимулювати людину, оцінити її роботу, докладені зусилля, талант тощо. Похвала має бути дозованою, конкретною, виваженою, не надто емоційною. Адже є люди, у яких від похвали виростають крила, і вони будь-що
намагаються в майбутньому виправдати похвалу, довести, що вона була дана не авансом,
а заслужено. А є такі, хто після похвали згортає крила й спочиває на лаврах. Тож важливо
бути тонким психологом, коли вдаєтеся до такого оцінювального жанру, як похвала.
Осуд — оцінювальний жанр, мета якого — висловити негативне оцінне ставлення
мовця до адресата, висловити свою реакцію на невідповідність об’єкта оцінки певним нормам. Для висловлення осуду вживають оцінну лексику негативно-емоційного забарвлення. Вираження осуду може бути прямим і непрямим. Мета — висловити несхвальне
ставлення та/або вплинути на співрозмовника, викликати в нього почуття провини, змінити його поведінку. Той, хто висловлює осуд, має заслужити це право своїми людськими
та/або професійними якостями. Осуд благотворно впливає на адресата лише тоді, якщо
його висловлює авторитетна людина.
Рецензія — письмовий оцінювальний жанр, мета якого — оцінити мистецький чи науковий твір. У ній указують тему або найменування рецензованої роботи, її автора; визначають актуальність і правильність вибору теми; оцінюють систему доказів, повноту розкриття
проблеми, наявність чітких висновків, якість оформлення роботи; указують на переваги й
недоліки, що є в роботі. У кінці рецензії формулюють висновок про те, чи варта робота уваги, чи можна її рекомендувати до друку, використовувати для певних потреб тощо.
Характеристика — зазвичай письмовий оцінювальний жанр, мета якого — опис,
визначення істотних, прикметних особливостей, ознак кого- або чого-небудь. Це може
бути офіційний документ, у якому міститься відгук, висновок про чиюсь трудову або громадську діяльність, моральні якості людини.
Основні реквізити характеристики:
• назва документа й прізвище, ім’я, по батькові того, кому видано характеристику;
• рік народження, освіта;
• текст із зазначенням терміну роботи або навчання, ставлення до виконання своїх
службових обов’язків чи навчання, рівень професійної майстерності, авторитет у
колективі;
• дата складання;
• підпис відповідальної службової особи.
Текст характеристики пишуть від третьої особи.
Також є технічна характеристика (наприклад, мосту, будинку, приладу), характеристика рис персонажа, усна характеристика людини тощо.
Завдання
Виконай вправи 2(Б), 4(Д) (с. 198, 200).
21.04-24.04.2020
Практична риторика. Діалогічні жанри
Діалогічне мовлення — процес мовленнєвої взаємодії двох або більшої кількості
учасників спілкування. У межах мовленнєвого акту кожен з учасників по черзі виступає
як слухач і мовець.
Діалогічному мовленню властиві ситуативність, емоційна забарвленість, спонтанність
і двосторонній характер.
До основних діалогічних жанрів належать бесіда, телефонна розмова, листування.
Бесіда — розмова двох чи більше осіб з метою отримання певної інформації, вирішення важливих проблем. Складність бесіди полягає в тому, що в ній наявний експромт;
щоб успішно вести бесіду, треба мати життєвий досвід, великий запас теоретичних знань,
володіти мовним етикетом.
Для успішної бесіди потрібно:
• ретельно готуватися;
• бути уважним і тактовним у розмові;
• уміти слухати співбесідника, ураховувати його позицію;
• стежити за реакцією того, з ким спілкуєтеся;
• бути точним, логічним і лаконічним.
Не можна перебивати співбесідника, різко прискорювати темп мовлення, переходити
в розмові на особистості.
Функції бесіди:
• обмін інформацією;
• планування роботи, заходів;
• контроль діяльності, її координація;
• вирішення актуальних проблем;
• пошук і висунення нових ідей.
Етапи бесіди
1. Визначення часу й місця зустрічі.
2. Початок бесіди (створення сприятливої атмосфери спілкування: усмішка, привітання, поза й жести).
3. Формування мети зустрічі.
4. Обмін думками й пропозиціями.
5. Підсумок бесіди та прощання.
Телефонна розмова — один з видів (жанрів) усного ділового мовлення й приватного спілкування, що передбачає розмову на відстані. Оскільки співрозмовники не бачать
один одного, то жести, міміка та зовнішній вигляд не відіграють роль у спілкуванні.
Одна з головних вимог до телефонної розмови — це лаконічність. До розмови треба готуватися: наперед продумати вітальну етикетну формулу, тему розмови, послідовність викладу думок, завершення спілкування й прощання. За правилами телефонного етикету розмову
повинен завершувати той, хто телефонує. Якщо співрозмовник старший за віком, посадою
або це жінка, то треба їм дати право завершувати розмову. Під час розмови не забувайте про
формули ввічливості. Перші фрази слугують представленню сторін. Особа, яка знімає трубку, має назвати себе або установу: Михальська біля телефона; головний бухгалтер Черненко;
деканат психологічного факультету. У відповідь також називають себе або установу.
Листування — діалогічний жанр, яким послуговуються для регулювання ділових або
приватних стосунків. Отже, листування може бути офіційним (службовим) або приватним.
Офіційне листування — це листування між установами, організаціями; воно належить до офіційно-ділового мовлення. Неофіційне листування ведеться між особами й
має побутовий, часто інтимний характер.
Правила складання ділового листа
1. Звернення. Наприклад: Шановний заступнику директора … ; Шановний пане …
і под. — спочатку вказують ім’я, а потім прізвище, а не навпаки.
2. Заголовок. Тема листа, що стисло та влучно розкриває зміст листа.
3. Компліменти. Наприклад: саме Ваша установа одна з перших, хто апробував нову
техніку … ; завдяки Вашому професіоналізму й наполегливості вдалося … і под.
4. Відсутність зайвого. Треба уникати надмірної ввічливості та слів, позбавлених змісту. Велика кількість особових займенників може зашкодити.
5. Важливість дієслів. Уживайте такі дієслова, що позначають виконану дію.
6. Відсутність імперативу (наказовості). Уникайте директивних фраз на зразок якщо
Вас зацікавила … , то зверніться до … .
7. Бланк. Ділові листи пишуть (друкують) на фірмовому бланку.
Ці правила поширюються й на складання електронного листа.
Ділові листи за призначенням бувають декількох видів: лист-запит, лист-запрошення,
лист-відмова, лист-прохання, супровідний, рекомендаційний, гарантійний лист та ін.
Виконай впр. 5 (с.196, завдання1,2 (на вибір)).
14.04 - 17.04.2020
Практична риторика. Інформаційні жанри
Мета будь-якого інформаційного виступу — дати відомості про той чи інший предмет
так, щоб слухачам це було цікаво.
Найпоширенішими жанрами інформаційних виступів є інформація, пояснення, інструкція, повідомлення, лекція, доповідь, оголошення та ін.
Інформація — усне повідомлення про які-небудь події, що відбулися. Вона має бути
короткою, містити факти, бути новою й цікавою для слухачів.
Пояснення й інструкція мають бути короткими та зрозумілими. Пояснюючи, не нервуйте, не сердьтеся на тих, хто чогось не розуміє. Треба пам’ятати: якщо вас не розуміють,
значить, ви погано пояснюєте. Потрібно пояснювати крок за кроком, до наступного кроку
переходьте тільки тоді, коли переконалися, що попередню інформацію ваш співрозмовник
зрозумів.
Доповідь — один з основних видів усного монологу. У доповіді порушують яку-небудь наукову або суспільно-політичну проблему, яку потім обговорюють, доповідачеві
ставлять запитання. Доповідь може тривати від 15 хв до однієї години.
Повідомлення — невелика доповідь з якогось окремого питання. Повідомлення можуть доповнювати основну доповідь.
Інформаційні виступи всіх жанрів мають загальні вимоги:
• новизна;
• актуальність;
• повнота;
• конкретні факти;
• лаконічність;
• чіткість.
Не потрібно використовувати багато жестів і говорити надто емоційно.
Виконай завдання вправи 2 (підручник, с. 189).
Підготуй повідомлення на одну з поданих тем.
• Дивовижний світ «Асканії-Нової».
• Історія київських мостів.
• Хто такий Серж Лифар?
• Найкомфортніше місто України.
• Незаконний видобуток бурштину, вирубування лісів у Карпатах, забруднення
річок… — наша байдужість чи недбальство?
10.04.2020
Синтаксичні одиниці в різних стилях
Синтаксичні синоніми - різні синтаксичні конструкції, вживані для вираження тієї самої думки: для створення (нейтральний варіант), щоб створити, з метою створення (книжно-офіційний варіант). Одним із виявів синтаксичної синонімії є паралельне вживання сполучникових та безсполучникових речень.
Переглянь презентацію:
Прямий порядок слів – це стилістично нейтральне розташування членів речення.
Непрямий, зворотний порядок слів, або інверсія, – це стилістично активне розташування членів речення. В українській мові є т.зв. вільний порядок слів, тобто всі члени речення можуть міняти своє місце. Проте переміщення членів речення спричиняє зміни синтаксичні, змістові та стилістичні.
Тобто, порядок слів має такі функції:
– синтаксичну (Брат повернувся веселий. Веселий брат повернувся);
– змістову (Я побачив викладача батька. Я побачив батька викладача);
– стилістичну (Ці хлопці мені не подобаються. Не подобаються мені ці хлопці).
Порядок слів в українській мові найчастіше виконує стилістичну функцію.
Будь-який зворотний порядок слів у тексті має бути функціонально, стилістично, естетично виправданий. Невиправдана інверсія призводить до стилістичних помилок, до спотворення значення речення.
Типовими ознаками прямого порядку слів є такі:
– підмет передує присудкові;
– узгоджене означення передує означуваному слову, а неузгоджене стоїть після слова, якого стосується;
– додаток стоїть після слова, якого він стосується;
– обставини залежно від значення та способу вираження можуть стояти перед словом, з яким пов’язуються, і після нього.
У простому реченні найбільше змістове навантаження має слово, що стоїть на початку (якщо це місце не є для нього звичайним) або в кінці речення.
Виконай тест: https://naurok.com.ua/test/start/59889
Надішли у Viber або на електронну адресу valentinasavchuk1109@gmail.com скріншот результату.
07.04.2020
Стилістичні особливості частин мови
Опрацюй теоретичний матеріал підручника (с. 182-183).
Переглянь онлайн-курс з підготовки до ЗНО "Лайфхаки з української мови".
Пригадай!
Пройди тест:
13.03.2020
Стилістичне забарвлення лексики.
Книжна й розмовна лексика
Переглянь презентацію:
Розмовна лексика - це слова, якими послуговуються мовці в щоденному неофіційному спілкуванні. До таких належать слова з виразними експресивно-оцінними позитивними і негативними значеннями (базіка, вайло, чимчикувати) та розмовні варіанти лексичних одиниць, що мають інші літературно-нормативні відповідники.
Розмовна лексика має типові словотвірні ознаки: суфікси -ій, -уга, -юка, -ака в назвах осіб (мамій, тюхтій, хапуга, злюка, писака, читака), префікс попо- (попобігати, попозаглядати). Вона об'єднує слова, що входять до загальномовного словника, не порушуючи літературної норми: бос, велик, відик, завучка, нулівка, телик.
Книжна лексика - це слова, що вирізняються вузькою сферою вжитку та вносять у спілкування відтінок офіційності, науковості, урочистості. У словниках біля цих слів є позначення "кн." (книжне).
Серед книжної лексики вирізняють суспільно-політичну лексику, що охоплює слова, пов'язані з політичним, громадським життям суспільства: народ, партія, інтелігенція, держава, мир, війна, сесія, страйк, Верховна Рада, політика, пікетування, свобода, декларація, суверенітет, парламент, народний депутат, демократизація, економіка, преса, Хартія прав людини, поступ, збройні сили. Суспільно-політична лексика постійно поповнюється новими словами, що позначають поняття, пов'язані з суспільним та економічним будівництвом у державі.
Опрацюй §47, виконай тестові завдання (с.166).
17.03.2020
Стилістична роль неологізмів і застарілої лексики
Переглянь відеоурок: https://www.youtube.com/watch?v=qN0UqGj178U
Пройди тест: https://naurok.com.ua/test/start/52331
Надішли у Viber або на електронну адресу valentinasavchuk1109@gmail.com скріншот результату.
20.03.2020
Практична риторика. Контрольне есе на одну з тем:
1.Безпека – цінність для людини й людства.
2.Чи всі люди мають бути підприємливими?
3.Поразки в бізнесі мають загартовувати й спонукати мислити й навчатися.
Підготуй есе на одну з тем.
Надішли у Viber або на електронну адресу valentinasavchuk1109@gmail.com
24.03.2020
Стилістичні можливості фразеологізмів
Пригадай вивчене в попередніх класах про фразеологізми. Якщо відчуваєш труднощі, скористайся підручником з української мови або довідником для ЗНО як підказкою.
Ключові слова:
фразеологізм, фразеологія, походження фразеологізмів, основні групи фразеологізмів, фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності, фразеологічні сполучення, фразеологічні вислови, фразеологізми-антоніми, фразеологізми-омоніми.
Переглянь відеоурок:
Пройди онлайн-тест:
Надішли у Viber або на електронну адресу valentinasavchuk1109@gmail.com скріншот результату.
27.03.2020
Стилістичні засоби словотвору
Переглянь презентацію:
Згрупуй і запиши слова за способами словотвору:
а) за допомогою суфіксів;
б) префіксів;
в) основоскладання;
г) словоскладання.
Лікар-терапевт, малоземелля, багатоплановість, інформування, зітхання, натуралізм, мовознавець-лексикограф, антропологія, братик-голубчик.
Виконай тестові завдання з теми "Будова слова. Словотвір" (довідник для підготовки до ЗНО, ч. 1).
Комментариев нет:
Отправить комментарий