10-А клас зарубіжна література

18.05
Контрольна робота №4 з тем "Перехід до модернізму. Взаємодія символізму та імпресіонізму в ліриці", "Драматургія кінця ХІХ -- початку ХХст"

Пройти контрольний тест --https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=244940

Доступ до 23.05.

Бажаю успіху!!!

04.05
Ідея одухотворення життя й відновлення втрачених зв'язків у драмі-феєрії "Синій птах". Особливості розвитку сюжету. Роль фантастики.
Пройдіть тест. Результат надішліть у вайбер (0960123562)
https://naurok.com.ua/test/m-meterlink-siniy-ptah-334626.html

— «Синій птах», одна з найвідоміших п’‎єс М. Метерлінка, належить до жанру феєрії. Ознаками цього жанру є химерно-казковий сюжет, фольклорні та міфологічні образи, умовність простору і часу, символізм ситуацій і образів, ліризм, узагальнений зміст, наявність яскравих сценічних ефектів. П’‎єса «Синій птах» цілком відповідає законам цього жанру.

 Словникова робота (запис до зошитів)

Драма-феєрія — це п’‎єса з казково-фантастичним сюжетом і персонажами.

Феєрія — театральна чи циркова вистава, побудована на фантастично-казковому сюжеті, у якій з метою вразити глядача використовують різноманітні сценічні ефекти.

В основі сюжету — казкова подорож дітей бідного дроворуба в пошуках Синього птаха, який принесе здоров’‎я і щастя хворій дівчинці — онучці сусідки Берленґо (феї Берилюни). Фольклорний мотив пошуків цілющого зілля дає авторові змогу провести своїх героїв — дівчинку Мітіль і хлопчика Тільтіля — через багато випробувань, що допоможуть їм відкрити вічні цінності і сенс життя, а саме: за Синім птахом (символом щастя) не потрібно ходити далеко, щастя поруч. Однак його потрібно побачити в реальному повсякденному житті — у батьківській любові, у турботі про ближніх, милосерді і безкорисливості. Образ Синього птаха багатозначний він також символізує пошуки істини, пізнання таємниць природи. Це споконвічне прагнення людства вимагає мужності, оскільки природа не хоче віддавати свої таємниці, а істину не можна відкрити раз і назавжди — вона нескінченна. У такий спосіб фантастично-казковий сюжет, властивий жанру феєрії, наповнюється філософським змістом. Автор зображує блукання людської душі у Всесвіті в пошуках істини й гармонії, її зустріч із добром і злом.

Образи п’‎єси. У сюжеті п’‎єси переплетено два пласти — реальний і фантастичний. Реальні життя в сім’‎ї дроворуба, обстановка в його бідній, але не вбогій хатині, час, коли відбувається дія,— ніч напередодні різдва різдвяний мотив — чекання чуда і народження людини — так само дістає реального втілення. Діти після фантастичної подорожі уві сні прокинулися мудрими і щасливими, оскільки здійснилося диво народження в них душі. Згадаймо: на початку п’‎єси Тільтіль на запитання феї Берилюни, чому він не хоче розставатися зі своєю горлицею, відповідає: «Тому що вона — моя». Тепер, після довгих пошуків, випробувань, труднощів і поневірянь, що випали на їхню долю на цьому нелегкому шляху, він готовий відразу і безкорисливо її віддати. Милосердя і любов до ближнього — умова цього дива.

Фантастичний план сюжету, крім подорожі, задіює персонажів, які розділяють з дітьми їхнє повсякденне існування і враз оживають чи олюднюються. Це Хліб, Молоко, Вода, Кішка і Пес. Їхню казковість підкреслено традиційними характерами й описом костюмів однак і вони символізують сили добра і зла. Пес Тіло виступає в ролі вірного Санчо Панси. Хліб залежно від обставин допомагає або шкодить дітям. Кішка — втілення зрадництва і підступництва — уособлює ворожі людині демонічні сили, разом з Ніччю вона охороняє таємниці Буття. Скориставшись довірливістю дітей, Кішка приводить їх у ліс на вірну загибель від дерев і тварин, що страждають від «жорстокості і дивовижної несправедливості людини». У такій алегоричній формі автор стверджує, що природа неохоче відкриває таємниці Буття і людина може це зробити лише шляхом гармонійної взаємодії з нею.

Підпорядкована розкриттю її філософського змісту, п’‎єса поділяється на п’‎ять дій, дванадцять картин, що є досить самостійними епізодами. Ці картини об’‎єднані між собою авторською ідеєю і наскрізними персонажами, відбивають етапи духовного розвитку дітей — майбутнього людства. Зустрічі з алегоричними персонажами в символічних ситуаціях, кожний з яких несе свою мораль, збагачує досвід і виховує душу Тільтіля й Мітіль. Так, у Країні Спогадів (дія II, картина 3) серед померлих родичів вони усвідомлюють благородну потребу поважати пам’‎ять предків. У садах Блаженств (дія IV, картина 9) діти дізнаються про різні цінності в людському житті. Одні Блаженства уособлюють плотські насолоди, убогі радості — це «гладкі земні Блаженства» (бути багатим, віддаватися лінощам, надмірностям у їжі й питві, багато спати, бути пихатим і т. ін.). Їм протистоять інші Блаженства (тобто цінності). Порівняно з першими вони непомітні і навіть сірого кольору (наприклад, Блаженство любити батьків). Але саме Блаженство Чистих Радощів, Безневинних Думок, Зимового Вогнища, Блаженство милуватися красою природи і — найголовніше — відчувати Материнську Любов сповнюють життя людей високим змістом і духовністю. Зустріч дітей з Материнською Любов’‎ю є психологічною кульмінацією п’‎єси. Отже, в алегоричних і символічних образах п’‎єси стверджуються моральні цінності: перевага добра над злом, духовності над ситою вульгарністю, чеснот над пороком. Ці істини відкриваються дітям і створюють духовний світ Тільтіля й Мітіль.

Царство Майбутнього — заключний етап у подорожі дітей. Його головна дійова особа — Час, бородатий старий з косою і пісковим годинником. Зовнішність персонажа, його характер і функція традиційні — він невблаганний, байдужий до сліз і умовлянь, строго дотримує порядку. У такий спосіб автор стверджує думку про покірність людини часу і долі, але поряд із цим він переконаний у високому покликанні людей: «На землю голіруч не пускати». Час у феєрії подано не тільки в алегоричному образі, а й в інших проявах: у його конкретному прояві (дія п’‎єси — вечір напередодні Різдва, одна ніч — час сну), а також у властивому цьому жанру умовному вимірі. Цей потік часу виходить за межі життєвого досвіду дітей. Так, подорож за Синім птахом відбувається уві сні. Час сну і сновидіння не збігається. Наприкінці п’‎єси на це вказано: минула і «тільки одна ніч», і цілий рік.

З драмою-феєрію М. Метерлінка можна порівняти п’‎єсу Лесі Українки «Лісова пісня».

Композиція казки-феєрії М. Метерлінка «Синій птах»

Елемент композиції твору	Зміст елемента композиції твору
Експозиція	Діти бідного дроворуба Тільтіль і Мітіль мріють про те, щоб Санта Клаус щось приніс їм різдвяного вечора, та цього не сталося, і голодні діти дивляться у вікно на сусідній багатий будинок, куди потрапили всі подарунки
Зав’‎язка	Поява феї. Фея пропонує дітям вирушити на пошуки Синього птаха для її хворої внучки, яка хоче бути щасливою
Розвиток дії	Пов’‎язаний із розгортанням у наступних картинах її основного мотиву — всемогутності людини. Він вперше прозвучав у другій картині, коли Собака, вірний друг людини, проголосив, що «людина — це все». У третій картині, дія якої відбувається у Країні Спогадів, де Тільтіль і Мітіль побачилися зі своїми дідусем і бабусею, братиками і сестричками, розроблено мотив пам’‎яті. Четверта картина глибоко символічна. Дія її розгортається в палаці Ночі, де зберігаються сили зла — Війни, Хвороби, Жахи, Привиди. У п’‎ятій картині («Ліс») письменник протиставляє людині природу. Шоста картина виконує допоміжну роль: за наказом феї діти повинні йти на цвинтар. У сьомій картині, дія якої відбувається вночі на сільському цвинтарі, розвивається мотив радості буття. Восьма картина готує до перебування у Садах Блаженства. Гладкі Блаженства — це символ людських вад і спокус: розкошів, лінощів, пияцтва, розпусти.
Кульмінація	Збагачені духовно у пошуках Синього птаха, Тільтіль і Мітіль потрапляють до Царства Майбутнього — щасливої країни дітей, які ще не народилися
Розв’‎язка	Одинадцята картина — «Прощання». У символічній формі письменник висловлює думку про те, що жодну істину не можна вважати абсолютною, а процес пізнання — завершеним. Зупинка — смерть пізнання. Синій птах у клітці — символ такої зупинки. А щастя можна досягти лише впродовж постійного пізнання світу, у невтомних пошуках істини
Епілог	Дванадцята картина. В останній картині п’‎єси драматург підкреслює зв’‎язок казкових ідеалів і повсякденного життя. Процес пізнання — нескінченний. Істину не можна пізнати раз і назавжди
Висновки. Особливості композиції казки-феєрії — зустрічі з алегоричними персонажами в символічних ситуаціях, кожна з яких несе свою мораль, збагачує досвід і виховує душі Тільтіля та Мітіль

— Герої філософської п’‎єси-казки «Синій птах» — це образи-символи, які втілюють панівні на землі сили. Це людина, рослини, тварини, стихії Світла, Вогню й Води, Душі, Хліба, Молока, Годин — усе те, із чого утворено людський світ. Дуже часто людина живе на землі, не помічаючи довкола нікого і нічого, крім таких, як сама . їй здається, що лише вона наділена душею і всі таємниці світу нею розгадані. Але це не так. За допомогою чарівного каменя, який відкриває істинний зір, Тільтіль і Мітіль, головні герої п’‎єси, бачать світ таким, яким він є насправді — одухотвореним, прекрасним (а інколи — страшним), сповненим таємниць, ще не звіданих людством. У цьому світі минуле, сучасне і майбутнє перебувають поряд і пронизують одне одного: Тільтіль і Мітіль зустрічають і своїх давно померлих рідних, і ще не народженого брата. Виявляється, людина відповідає не лише за себе, а й за всіх своїх предків і нащадків, тому що увесь її рід — єдине ціле, одна нескінченна лінія

Підготуватися до написання контрольної роботи за темами "Перехід до модернізму. Взаємодія символізму та імпресіонізму в ліриці", "Драматургія кінця ХІХ - початку ХХ ст."

27.04
Бельгія. Моріс Метерлінк "Синій птах" М. Метерлінк як теоретик і практик "нової драми". Концепція символістського театру.

— Моріс Метерлінк — найбільший теоретик і драматург символізму, творець «театру мовчання», бельгійський Шекспір, як називали його сучасники.

Майбутній письменник народився в Ґенті, стародавньому місті Східної Фландрії, у родині нотаріуса. Початкову освіту здобув у єзуїтському колежі, що наклало помітний відбиток на його світогляд, вплинувши на формування «фламандського містицизму». Після закінчення колежу Метерлінк вивчав право в Парижі, однак юриспруденція не цікавила юнака, адже він мріяв про літературну творчість. У цей час він багато читав, товаришував із Шарлем Лерберґом і Ґреґуаром Леруа, видатними письменниками Бельгії. Адвокатом працював недовго, оскільки потреба творити виявилася нездоланною.

1886 року Метерлінк вирушив до Парижа. Саме там розпочалося його письменницьке життя. Його перша збірка віршів «Теплиці» (1887) вразила читачів своєю незвичністю, дивовижним поєднанням образів і акцентуванням на невпізнаному, що було лейтмотивом усіх поезій. У «Теплицях» втілився настрій ранніх драм Метерлінка, які зараховували до «статичного театру», або «театру мовчання». Після цієї збірки поезій згодом з’‎явилося ще дві. З’‎явилася також книжка філософського характеру «Скарби смиренних» (1896), у якій автор обстоював поетичне, сповнене фантазії, загадковості, таємничої краси мистецтво. Він не сприймав копіювання сірої буденності на засадах натуралізму, відкидав спрощене й надто раціональне тлумачення життя в дусі філософії позитивізму.

Філософську основу художніх поглядів бельгійського драматурга становив ідеалізм, причому в його містичному варіанті метерлінк на місце католицького Бога поставив якесь безлике і фатальне. Невідоме, що керує світом і вороже людині. Перед особою всесильного Невідомого люди — це тільки слабкі й жалюгідні істоти, «тендітні й випадкові мерехтіння, що без явної мети віддані у владу подиху байдужної ночі». Людина ж, будучи осередком Невідомого, повинна жити «без справи, без думки, без світла». А головне — без слова, тому що неможливо виразити словами невимовне, таємницю: «істинне життя твориться в мовчанні». Отже, «театр мовчання» Метерлінка став своєрідним художнім утіленням його філософії.

1908 року з’‎явилася п’‎єса-казка Метерлінка «Синій птах», яка стала найвідомішим його твором.

Драматургічна творчість митця була відзначена 1911 р. Нобелівською премією з літератури. Його захоплено називали найбільшим драматургом сучасності, стверджували, що він перевершив самого Шекспіра, сперечалися, чи він сумний песиміст, чи сонячний, лагідний оптиміст, щасливчик у житті й мистецтві.

Драматург важко переживав початок Першої світової війни. Жорстокість збройного протистояння, руйнацію всіх гуманістичних цінностей, озвіріння загарбників він зобразив у романтичній драмі «Бургомістр Стільмонда».

Помер М. Метерлінк 5 травня 1949 р. в Ніцці.

— М. Метерлінка вважають засновником символістського театру. Хоча він ніби й не був у прямому розумінні слова релігійною людиною, однак через містицизм межа між вірою в Бога і світоглядом драматурга майже зникла. Місце Бога в його світогляді посіло ще більш невиразне і невизначене поняття — Невідоме. Трибуною Невідомого став символістський театр Метерлінка — «театр смерті».

Усім керувало Невідоме, над світом панували небачені, «фатальні сили, наміри, які нікому не відомі». Часом Невідоме набувало вигляду смерті, але лише часом — подальша конкретизація цієї загадки неможлива людина — жертва. Невідомого, безсила й жалюгідна істота, віддана у полон «байдужої ночі». Відповідно «наша смерть керує нашим життям, і наше життя не має іншої мети, ніж наша смерть».

Усе символічне у «театрі смерті», усе — лише натяк на Невідоме. Людина залишена наодинці із загадкою, із Невідомим. Драматичний конфлікт звужений, усі перипетії, усі можливі ускладнення зняті. «Театр смерті» був першою фазою драматургії Метерлінка.

На початку 1890-х рр. митець переглянув свою символістську концепцію. І від «театру смерті» перейшов до «театру надії». Тож наступні п’‎єси Метерлінка відрізнялися від «театру мовчання». Наприклад, у п’‎єсі «Смерть Тентажіля» (1894) смерті протиставлено кохання. Сестри Тентажіля прагнуть визволити його з-під влади Невідомого. І це вже не статична драма — герої стали до боротьби з Невідомим. Тепер, на думку письменника, найважливішим стало «людство», часткою якого були «ми», а «бідність, праця без надії, злидні, голод, рабство» — це слова не Божої волі, а «наша власна справа». Письменник прагнув переробити містику, песимізм, оспівував активність, боротьбу, пізнання, а в плані естетичному подальший шлях драматурга пролягав від символізму до романтизму, від «театру смерті» до «театру надії» Найвідоміший твір цього періоду — «Синій птах».

Законспектувати біографію М. Метерлінка; прочитати драму «Синій птах».

Перегляньте відео урок 
 https://www.youtube.com/watch?v=HTUbnRr4PlE

Перегляньте фільм 

https://www.youtube.com/watch?v=lyBuVL2GMYI

13.04
Зміни в драматургії на межі ХІХ - ХХст.

 «Нова драма» – це явище в європейській драматургії на рубежі ХІХ–ХХ століть, що передбачає достовірне відтворення внутрішнього світу героїв у соціальних і побутових реаліях.

Риси «нової драми»:

·       наближення до реального життя;

·       тип конфлікту у творах переважно внутрішній;

·       широке використання підтексту;

·       установка на новаторське режисерське вирішення;

·       розробка нових жанрів – соціальна, психологічна драма, інтелектуальна «драма ідей».

Серед творців «нової драми» – Генрік Ібсен, Ґергарт Гауптман, Моріс Метерлінк, Бернард Шоу, Август Стріндберг,  Антон Чехов, Володимир Винниченко.

 На межі ХІХ-ХХ ст. драматурги шукали нових форм мистецтва, прагнули наблизити драму до сучасності, приділити більше уваги внутрішньому світу людини. Якщо в старому театрі зображувалась трагедія окремої людини, то оновлена драма розкриває загальну трагедію життя людства і отримує назву «нова драматургія».

В наступному повідомленні порівняйте, будь ласка, ознаки "старої" та "нової драми".

«Стара драма»	Об’єкт порівняння	«Нова драма»
Події в житті персонажа	Трагедія	Життя особистості в суспільстві
Людина в незвичайних ситуаціях	Предмет зображення	Людина сама створює певну складну ситуації
Відбувається зовнішній конфлікт між окремими особистостями	Центр уваги	Внутрішні, глибинні суперечності самої дійсності, зіткнення ідей, протиріч у душі й думках однієї людини
Через особисті якості людини	Драматичний конфлікт	Через ідеали людини
Трагедія, комедія, драма	Жанр	Трагікомедія («драма ідей», інтелектуальна, аналітична драма)
Узагальнений тип людини	Головний герой	Людина середнього класу, незвичайна особистість
Головні та другорядні, позитивні й негативні	Решта героїв	Виступають у творі то головними, то другорядними, характери неоднозначні, сповнені суперечностей
Порушує реальні проблеми, повчає, робить висновки	Автор	Відтворює духовні пошуки, терзання. Не дає однозначних відповідей
Спостерігає, отримує враження	Читач, глядач	Переживає разом із героями, дискутує з ними та про них
Має зрозуміле, чітке та очікуване завершення, розв’язку	Фінал твору	Відкритий, незавершений, спонукає до дискусій, роздумів

                                                                    

Додатково опрацювати матеріал цієї теми у підручнику, написати конспект.

                                                                                 06.04

                         Артюр Рембо "Моя циганерія", "Голосівки"

       Подивися відео 

Опрацюйте матеріал у підручнику.

Напишіть аналіз поезій у зошит.

Домашнє завдання: Модернізм. Течії. Шарль Бодлер «Квіти зла». 1.     https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/modernizm-i-osnovni-techii-evropeyskoi-poezii-st.html- записати ознаки модернізму. Скласти гроно «Течії  модернізму».

2.     https://naurok.com.ua/prezentaciya-uroku-iz-zarubizhno-literaturi-dlya-10-go-klasu-na-temu-tradiciynist-i-svoeridnist-virishennya-problemi-poet-i-natovp-u-poezi-albatros-11153.html –опрацювати, записати топ-5 коментарів із теми, вивчити поезію Ш.Бодлера

Написати твір-роздум на одну із тем: «Проблема батьків і дітей у повісті «Кава з кардамоном»» або «Образ головної героїні повісті «Кава з кардамоном» та її здатність усвідомлювати відповідальність за свої вчинки»

ОСКАР ВАЙЛЬД. "ПОРТРЕТ ДОРІАНА ГРЕЯ"

Переглянути відео: 

Експрес урок: Оскар Вайльд

Життєвий і творчий шлях письменника за 4 хв

Фільм "Доріан Грей"

Порівняльний аналіз книги та кіно дивитись 

Завдання:

проаналізувати еволюцію образу Доріана Грея, створивши дві його сторінки до і після перевтілення або створити інстаграм сторінку Доріана Грея (вимоги записували в зошит)
Заповнені картки надіслати  в  Інстаграм чи на  sichlesya@gmail.com

Перевірити знання за допомогою вправ у Learningapps:

вправа  "Перший мільйон"
тестові завдання почати